23 январь 2017, Понедельник, 02:23

взятка декларация Нацполиция Перестрелка в Княжичах происшествия прокуратура СБУ

Сергій Горбатюк: Слідство воліє отримати показання Януковича!

28 июля 2016г.
0
IMG_20160723_135212

Складно представляти людину, яка не потребує додаткових рекомендацій. Керманич Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк знайшов час і для "Резонансу".

Особисте враження: вишукано чемний. Спочатку наче м'який, але це класика жанру - "про доброго слідчого". Сталі там вистачає. Як і фахових амбіцій. 

Ми спілкувались минулої суботи - ще до публічної заяви Генпрокурора про те, що для Департаменту Сергія Горбатюка, який розслідує справи Майдану, ключовим буде вересень. Але вересень таки пролунав і у нашій розмові. У відповіді на перше запитання про стратегію слідства. А також жовтень.

«Резонанс»: Якою Ви бачите стратегічну перспективу слідства у справі розстрілів Небесної Сотні. Лунала інформація, що до кінця року це кримінальне провадження буде передано до українського суду. А як щодо міжнародного? Ви вважаєте це злочином проти людства або проти миру та безпеки людства, як це визначено в пояснювальній записці до Римського статуту?

Сергій Горбатюк: Слід зазначити, що справа Майдану складається з великої кількості епізодів злочинної діяльності щодо протидії протестним акціям у всіх її проявах, починаючи з листопада 2013 року і до лютого 2014 року, і за кожним із них ведеться розслідування з метою встановлення винних осіб (від виконавців і аж до організаторів). За результатами розслідування значна кількість обвинувальних актів (понад 160) вже скерована до суду, у тому числі щодо обвинувачених у розстрілах, але робота продовжується.

Паралельно з розслідуванням ми також готуємо додаткові матеріали для передачі до Міжнародного кримінального суду. Початково до Гаагського трибуналу Верховна Рада звернулась ще 2014 року, щоб вони взяли до провадження розгляд справи щодо високопосадовців про злочини, скоєні під час Майдану. Їхні представники приїздили до України. Ми їм надали відповіді щодо початкового етапу слідства, але рішення взяти справу так і не було прийнято. Відмова була мотивована тим, що не побачили достатньої системності і маштабності у вчинених злочинах. Але тоді і у нас не було достатньої бази доказів, розслідування лише починалось. З того часу ми суттєво просунулись. Встановлено ознаки і системності, і маштабність злочинних дій, і значну кількість потерпілих, і вплив на це з боку влади.

Рішення про відмову у прийнятті до розгляду Міжнародним кримінальним судом було не остаточним - це було їхнє попереднє бачення і ми маємо можливість надати додаткові матеріали. Зараз ми завершуємо їхню підготовку і плануємо орієнтовно у вересні-жовтні цього року доправити їх до офісу Міжнародного кримінального суду. Будемо сподіватись, що цього разу вони їх приймуть. Хоча, з огляду на останні трагічні події у світі, українське питання у Гаазі може відійти на другий план. До того ж щодо України є й інші звернення.

«Резонанс»: Чи відпрацьовує слідство зв’язок між масовими вбивствами під час Революції гідності, захопленням Криму та війною на сході України? Принаймні, на рівні версії про єдиний центр, що координував ці події?

Сергій Горбатюк: Така версія існує і вона розглядається слідством, що розвиток подій на Майдані був використаний для подальшої злочинної анексії Кримського півострову, трагедії в Одесі та нинішніх подій у Донбасі. Та можливий вплив на це з боку представників Російської Федерації. Попередньо вказує на намагання допомагати протидіяти протестним акціям присутність російських силовиків-консультантів та факти постачання російської зброї.

«Резонанс»: У продовження теми російського впливу, зокрема на міжнародні організації. Чи не цим пояснюється відмова Інтерполу допомагати Україні у розшуку осіб, причетних до розстрілів протестувальників. Можливо, нам закидають міфічні політичні переслідування, бо на сектор у зв’язках із країнами СНД має суттєвий вплив Росія?

Сергій Горбатюк: Певний суб’єктивізм вбачається. Навіть у термінах надання відповідей щодо оголошення у розшук - від екс-президента до «беркутівця», який безпосередньо тиснув на спусковий гачок. Відповіді ми чекаємо і сім місяців, і рік. А потім надходить відмова і жодного мотиваційного пояснення, чому відмовили, у чому конкретно вони побачили політичні переслідування.

януковичАле ж крім справ Майдану є провадження щодо економічних злочинів. Майже рік чекаємо відповіді щодо оголошення у міжнародний розшук Януковича за підозрою у незаконному заволодінні Сухолуччям, Межигір’ям та в отриманні багатомільйонних хабарів за його невидану книгу.

Нещадовно ми додатково звернулись із скаргою, яку мали розглядати на відповідному засіданні у Ліоні 29 червня-2 липня. Поки не має інформації, яке рішення ухвалено. У останньому листі за підписом заступника Генпрокурора ми просили і про зустріч із уповноважними представниками цієї міжнародної організації. Ми хочемо, щоб Інтерпол почув аргументи українського слідства. Але цей лист також поки без відповіді.

Однак будемо далі стукатися у ці двері - іншого виходу немає.

«Резонанс»: Нещодавно адвокат Віталій Сердюк заявив, що

«Віктор Федорович готовий публічно розказати всю правду про Майдан», але в української прокуратури не має надто великого бажання. Ви можете пояснити, чому слідство не хоче Віктора Януковича?

Сергій Горбатюк: Це неправда. Слідство воліє отримати показання Януковича! Але, схоже, він боїться бути саме допитаним. Довкола свідчень колишнього президента відбуваються адвокатські ігри, починаючи з осені 2014, коли захисники вступили у справу. І з періодичністю раз на півроку, вони роблять подібні заяви. Для того, щоб відібрати покази у Януковича, потрібно  встановити його місцеперебування. На наші численні запити починаючи з 2014 року лише весною 2016 РФ вперше нам відповіла і відмовила у екстрадиції Януковича. Хоча вони так сформулювали відповідь, що прямо не підтвердили його перебування на території РФ. Мовляв, українське клопотання не може бути задоволено і послались на Европейську конвенцію про заборону політичних переслідувань. Із їхньої відповіді не зрозуміло - чи є він на території Росії, чи його там немає.

Ми пропонувала його захисту: вам відомо де він мешкає, ви маєте право відбирати пояснення, будь-ласка, зробіть це і надайте прокуратурі. Враховуючи те, що сам він не хоче з’являтись на допит. На данному етапі слідству важливо отримати ті докази, які він наведе у своє виправдання. І перевірити це слідчим шляхом. Лише у травні 2016 вони надали ці пояснення - спочатку до суду, а за декілька тижнів і нам.

Наступна можливість - відеоконференція. Є бажання свідчити, будь-ласка, але на території офіційної української установи, того ж консульства. Там буде засвідчено особу. Вони ж наполягали на відеоконференції з місця, де він начебто проживає. Але де гарантія, що це не буде, умовно кажучи, якийсь пранкер?

Сердюк у ЗМІ заявив, що його клієнт - відкритий, невинуватий і хоче про це саме публічно розповісти. Так, хто ж вам заважає, це записати і викласти навіть на YouTube. Ми це відео скачаємо і перевіримо кожне слово на предмет відповідності тим обставинам, які вже встановлено слідством.

psonka-dom-roskosh (60)_59_600«Резонанс»:  Справа про зловживання екс-генпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема була відкрита весною 2014 року на підставі папки з документами, люб’язно залишених у робочому кабінеті екс-заступника секретаря РНБО Рената Кузьміна. На якому етапі слідство і коли спрямуєте матеріали до суду?

Сергей Горбатюк: У слідчих Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури є низка проваджень, відкритих на підставі аналітичної довідки, яку свого часу передали з Ради національної безпеки та оборони.

За одним із вказаних епізодів, про розкрадання коштів під час будівництва та ремонту приміщень ГПУ, досудове розслідування триває і завершене вже щодо шести співучасників. Про підозру також повідомлено колишньому Генеральному та його синові. Вони оголошені у розшук. У справі перевіряють на причетність і низку колишніх посадовців Генпрокуратури.

Днями до суду скеровано обвинувальний акт стосовно організатора фіктивних фірм, через які екс-посадовці ГПУ та їхні спільники заволоділи майже 70 млн грн. Раніше було засуджено п’ять інших співучасників. Це і банківські працівники, і бухгалтери, і директори фіктивних фірм, які допомагали у скоєнні злочинів.

Триває слідство і щодо епізоду, пов’язаного із заволодінням землями «Агрофірми Корнацьких». Поки встановлені порушення з боку колишніх керівників Миколаївської облдержадміністрації, Первомайської райдержадміністрації та місцевих правоохоронців, але про підозру ще не повідомлено – тривають необхідні для прийняття такого рішення слідчі дії.

Продовжуємо і слідство щодо так званого «тіньового офісу» ГПУ.

«Резонанс»: А щодо так званих аналітиків біглого генпрокурора, які фактично підбурювали його до службових злочинів? Як випливає зі сканів, опублікованих свого часу «УП», Пшонці пропонували "викликати Сергія Льовочкіна на формальний допит. При цьому вказується, що важливий не результат допиту, а сам факт і його обговорення в ЗМІ"; "Петра Порошенка передбачалося прив'язати до розгону Майдану через свідчення Дмитра Корчинського про події на Банковій 1 грудня 2013 року".

Сергій Горбатюк: В межах розслідування щодо створення злочинної організації у керівництві якою повідомлено про підозру Януковичу, ми досліджуємо і незаконний вплив на керівників правоохоронної системи. Перевіряється різна інформація, що може бути доказом у справі. Слідчі отримали доступ до архіву, вилученому на дачі Віктора Пшонки.

Мішки з цими документами знайшлись в одному зі столичних райвідділів поліції. Вони там зберігались як речові докази у іншій справі. Їх вилучили у січні у готелі «Дніпро», у приміщеннях, що залишили представники «Правого сектору». Потім їх передали нам. Всі ці матеріали в роботі.

Про ДБР

13726671_10154381175638739_2944943817331153364_n«Резонанс»: Днями координатор ініціативи Адвокатів родин Небесної Сотні Тарас Гаталяк повідомив про «дивне» рішення» конкурсної комісії з обрання керівництва Державного бюро розслідувань, яка не допустила до наступного етапу конкурсу, зокрема Вас. При цьому відомий правозахисник відзначив, що «Сергій Горбатюк має більш, ніж 22 роки досвіду роботи у сфері права, більше 11 років займав керівні посади, працюючи у Генеральній прокуратурі України. Це і начальник Департаменту спеціальних розслідувань, начальник Управління спеціальних розслідувань, начальник відділу Головного слідчого Управління ГПУ, працював керівником слідчих груп та старшим слідчим в особливо важливих справах ГПУ».

Сергій Горбатюк: Рішення конкурсної комісії дійсно прийняте за формальними підставами, не заглиблюючись у суть. Вони порахували, що в мене 2 роки і 3 місяці на посаді начальника підрозділу. Ніхто не захотів розбиратись із доданими мною документами, що обґрунтовують наявність досвіду роботи на керівних посадах. І тому не врахували, що посада слідчого в особливо важливих справах і старшого слідчого Генеральної прокуратури України - це посада із керівними повноваженнями. Він керує слідчо-оперативними групами. Це - не один десяток осіб. У тій же справі Павла Лазаренка свого часу було до 350 слідчих та оперативників. Коли я прийняв цю справу - було до 30 працівників у групі.

До того ж, законодавство чітко не визначає поняття керівна посада,  тому комісія мала б дослідити всі надані мною документи.

Є питання і щодо процедури ухвалення рішення. Крім двох членів комісії, які вивчали мої документи, інші їх не бачили. Доповідач просто сказав, мовляв, він був лише на посаді слідчого, а тому не відповідає вимогам. Ніхто навіть не запитав - а чим  я обгрунтував 11 років досвіду роботи на керівних посадах в ГПУ? Певні правові нюанси виникли і в ході голосування.

«Резонанс»: Ви відчули упередженість комісії і які Ваші наступні дії?

Сергій Горбатюк: Виходячи із вищезазначеного вбачаю упередженість або недопрацювання. Тому подав скаргу до комісії, щоб вони виправили свою помилку і переголосували. Із врахуванням вивчення наведеного мною обгрунтування. Якщо цього не відбудеться - позиватимусь до суду.

Резонанс: Нещодавно директор НАБУ Артем Ситник заявив, що має сумніви, що ДБР запуститься через рік. Ви поділяєте такий песимістичний прогноз?

Сергій Горбатюк: Ставлення до створення ДБР суттєво різниться від аналогічних процесів із НАБУ. Формальні кроки щодо конкурсу робляться, але не відчувається зацікавлення влади у створенні саме якісного і потужного органу, котрий у стислі терміни почне працювати. Починаючи із відповідного закону про ДБР, який містить критичну кількість порушень і недолугостей.

На початку планувалось, що цей орган розслідуватиме злочини, вчинені організованими злочинними групами, інші тяжкі та особливо тяжкі злочини, у тому числі вбивства. Незадовго до голосування внесли зміни у підслідність і залишили лише дрібні корупційні злочини, що непідслідні НАБУ; злочини загальнокримінальні, вчинені вищими посадовими особами та правоохоронцями; військові злочини. Виникає запитання - якщо йдеться про створення дієвого і потужного слідчого органу, то для чого звужувати його повноваження?

Резонанс: Пане Сергію, а для чого взагалі обмежувати підслідність того ж НАБУ чи ДБР?  Класичний приклад із Аль Капоне. Його засудили не за організацію мафіозної структури і не за бандитизм, а за банальне ухилення від сплати податків?

Сергій Горбатюк: Звичайно, у різних країнах є різні підходи до питання кількості слідчих органів та розподілу підслідності. Але у нашому випадку йдеться про комлексну проблему реформування правоохоронних органів. Спочатку вносимо зміни до закону про один правоохоронний орган і не співвідносимо це з нормативною базою про інші. А потім виявляється, що і КПК цей закон протирічить. Вже на етапі практичної реалізації починаємо знову вносити зміни. Для прикладу, закон про ДБР фактично заборонив прокурорам давати вказівки слідчим цього органу. У перехідних положеннях ще й зазначено, що інші нормативні акти, які цьому протирічать - не діють.

Проблеми зі статусом слідчих прокуратури і можливістю ними розслідувати корупційні провадження з‘явились після вступу в дію закону про НАБУ. Виникають проблеми і з реалізацією закону про Національну поліцію. На мою думку, спочатку треба було створити ядро, а потім вже нарощувати м’язи. Тобто спочатку має бути чітко прописана система правоохоронних органів, слідчих оперативно-розшукових підрозділів, розмежовані їхні функції, узгоджені з вимогами КПК (який також треба удосконалювати). А після цього - приймати закони про ці органи, передбачивши перехідний період таким чином, щоб реформи жодним чином не вплинули на розслідування злочинів чи здійснення правозахисної діяльності. Щоб не було пауз у захисті прав людини. Щоб не виникало суперечок про підсліднісь, як зараз.

А головне, щоб була система стримувань і противаг між правоохоронними органами. І не було монополії жодного з них.

Щодо ДБР моє бачення таке: це відомство має бути основним слідчим органом, що займається найбільшою частиною розслідувань. Нетяжкі злочини лишаються у слідстві поліції. Злочини проти держави, тероризм - у СБУ, відповідні справи - у податковій. У НАБУ - антикорупційні, в тому числі, скоєні працівниками ДБР. Тоді це був би сильний і продуктивний орган. На теперішній час, із врахуванням наявного законопроекту про військову поліцію, за яким військові злочини пропонується розслідувати цим органом, (що певно правильно), ДБР має зовсім вузьку підслідність. І загалом можна поставити питання у доцільності його створення у такому вигляді.

У законі написано, що з початку діяльності ДБР слідчі прокуратури втрачають свої повноваження. І хоча в змінах до Перехідних положень КПК України дозволено слідчим прокуратури здійснювати розслідування ще 2 роки, але, за встановлених законом про ДБР умов, цей орган має формуватись на порожньому місці. Чому б не створити його на основі слідчих підрозділів прокуратури, котрі мають і кадри, і приміщення, і матеріально-технічну базу? Щоб розслідування не припинялось після обрання керівництва Бюро – слідчі підрозділи органів прокуратури можуть стати слідчими підрозділами ДБР. Справи як розслідувались, так і розслідуватимуться, без жодного перехідного періоду. Основний посил - в ДБР мають прийти найбільш фахові працівники. За півроку-рік можна провести атестацію слідчих, де на першому місці має бути не просто знання законодавства, а й професійність, яка підтверджується практичними результатами роботи кожного. Такі підходи стимулюватимуть до максимально якісної роботи. Звичайно, має бути перевірка і на відповідність антикорупційному законодавству.

Натомість, прокурорське слідство продовжили ще на два роки, до завершення розслідувань. І водночас у законі про ДБР прописали норму, що слідчі прокуратури складають не більше 30% особового складу. До 20% - з інших підрозділів, а решта – юристи без досвіду слідчої роботи. Тому ті ж слідчі по Майдану, економічним злочинам режиму Януковича вимушені думати не лише про якісний кримінальний процес, а й про те, де вони опиняться через рік-два.

Ті ж самі проблеми і щодо оперативного підрозділу ДБР. Його передбачають створити знову ж таки з чистого аркуша. В мене запитання, а чому це не зробили на базі тих же спецпідрозділів БОЗ МВС? Їх просто ліквідували...

13260089_1013484595354637_523691465419455425_n
Олена Мельник Журналіст, юрист, "Резонанс"