01 март 2017, Среда, 20:21

взятка декларация Нацполиция Перестрелка в Княжичах происшествия прокуратура СБУ

Кадровий конкурс у Міноборони: чужі тут не ходять

26 декабря 2016г.
0
snimok-yekrana-2016-12-26-v-11-12-39

Олександр Радчевський, для «Резонансу»

Конкурс на посаду державного секретаря Міністерства оборони виграли заступник Степана Полторака та чиновник, що «подарував» Арсену Авакову елітний кольт.

На початку грудня цього року у Міністерстві оборони відбувся конкурс на посаду державного секретаря. Посада, як відомо, дуже багатообіцяюча: за новим законом про державну службу, держсекретар міністерства – це чиновник, призначений на п’ять років із правом повторного призначення на другий термін. Фактично, це права рука міністра: держсекретар керує міністерським апаратом, узгоджує штатний розпис та кошторис, призначає та звільняє керівників відомчих підприємств та організацій.

При цьому, на відміну від міністра, який може бути відправлений у відставку при зміні політично кон’юнктури, держасекретар у будь-якому випадку залишається на своїй посаді. Власне, сама його посада і планувалася як противага міністерський: теоретично, на відміну від міністра, держсекретар має бути нейтральним, політично незаангажованим професіоналом.

Однак, як часто-густо буває, практика почала суперечити теорії фактично із самого початку.

Усього з 14 осіб на посаду держсекретаря Міноборони претендувало два діючих чиновника Міноборони. Власне, виходячи із цього розкладу, вже можна було передбачити, хто стане переможцем. Так воно і вийшло. 6 грудня на сайті Національного агентства з питань держслужби з’явилося повідомлення: перше місце зайняв заступник міністра оборони Олександр Дублян, а друге – директор Департаменту кадрової політики МОУ Олег Яцино.

Подивимося уважніше на переможців.

unknownГенерал-полковник Дублян – людина у відомстві Полторака відносно нова. Звання генерала-полковника він отримав 14 жовтня 2016 року – через тиждень після того, як був призначений на посаду заступника міністра – керівника апарату. До того обіймав посади начальника Центрального управління Військової служби правопорядку у Києві та Київській області; начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Брав участь у АТО.

yacinoОлег Яцино – особистість більш цікава. На відміну від Дубляна це старий, перевірений часом міністерський функціонер, який обіймає свою посаду ще з часів президентства Ющенка. Як головний кадровик, Яцино – одна з ключових фігур у оборонному відомстві.

Саме його підпис ми можемо бачити на документах, оприлюднених «Українськими новинами», у яких йдеться про нагородження українських політиків раритетною зброєю із потаємних запасів Міноборони. Скандал тоді вийшов гучний. Саме тоді стало відомо, що Яценюк отримав від оборонних щедрот на день народження «гангстерський» автомат Томпсона («за високий професіоналізм, честь і доблесть»), Турчинов з того ж приводу – маузер К-96, Петренко та Аваков – американські кольти М1911, а сам Полторак нагородив себе пістолетом Glock.

57c466c0cb546Родзинкою стала офіційна відмова Міністерства оборони розповісти, кому ще воно подарувало майже 300 одиниць нагородної зброї, – ця таємниця досі залишається повитою темрявою.

Утім, «глоки» і «кольти» - мабуть, ще найбезвинніший із останніх скандалів, пов’язаних із МОУ. Набагато серйознішими виглядають махінації з кадровими призначеннями керівників підприємств, що також проходять через руки Олега Яцино. Кадрова політика Департаменту під керівництвом Яцино та патронатом заступника міністра Павловського призвела до того, що 80% військових підприємств на даний момент взагалі не мають постійних керівників. Керуються вони різноманітними ТВО, які зміняються, наче скельця у калейдоскопі, і в результаті усі 3 військові концерни, до яких входить 105 підприємств, є збитковими. І це у час війни!!!

Найскандальнішим прикладом за останній час стало призначення у вересні 2016 року на посаду ТВО керівника військового підприємства «Одеський завод будматеріалів» Геннадія Лазебного. Через два місяця «царювання» новопризначенного ТВО завод опинився на межі банкрутства, і справою зацікавилися ЗМІ. У ході розслідування журналісти виявили, що Геннадій Лазебний є… громадянином Росії. Коли громадські організації разом з представниками ЗМІ приїхали на завод, виявилося, що Лазебний зник з території підприємства у невідомому напрямку.

Схоже, що фактичне банкрутство оборонної сфери Міністерство оборони цілком влаштовує – інакше б воно не намагалося усіма можливими засобами зацементувати ситуацію. Фактично, просунувши у переможці не тільки «новачка» Дубляна, але й перевіреного роками Яцино, керівництво Міноборони підстрахувалося двічі. За законом, у разі якщо переможець конкурсу відмовиться від посади або не зможе виконувати свої обов’язки з будь-яких форс-мажорних обставин, його місце займає конкурсант, що зайняв друге місце.

Таким чином, якщо Дублян передумає або, не дай Бог, захворіє, його автоматично замінить Олег Яцино. І все піде по-старому: від зміни місць додатків сума, як відомо, не змінюється. А пускати чужих у великий бізнес розпилу оборонних коштів, вочевидь, ніхто з верхівки міністерства не планував і не планує.

Тому не дивно, що конкурс із самого початку став формальністю.

На відеозапису другого туру можна побачити, як під час підготовки ситуаційних завдань Дублян і Яцино, всупереч правилам конкурсу, вільно спілкуються, потім Дублян заглядає у монітор Яцино, після чого запис «блимає» і продовжується через невідомий проміжок часу. При цьому під час виконання завдання члени конкурсної комісії (знов-таки всупереч правилам) у приміщенні відсутні.

У третьому турі під час співбесіди з головою Департаменту кадрової політики взагалі трапився неприємний конфуз. Один з членів комісії зауважив, що Яцино не зазначив у своїй декларації бізнес своєї дружини, Тетяни Олександрівни Яцино.

На відповідь Яцино, що його дружина є пенсіонеркою і наразі не має жодного бізнесу, опонент пред’явив витяг із Державного реєстру щодо ЗАТ «Надія», зареєстрованого у Києві, керівником якого на даний час значиться Яцино Тетяна Олександрівна.

Однак усі ці незручні моменти не завадили комісії призначити потрібних переможців. Врешті-решт, на кону надто великі ставки: нагадаємо, що військове міністерство другий рік поспіль є власником рекордного бюджету – у 2017 році на Міноборони передбачено витратити 64 млрд гривень – на 15% більше, аніж у 2016-му. Більш того: навіть цьогорічні кошти, виділені на Міністерство оборони, досі не витрачені. Як повідомив Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, станом на 19 грудня у міністерстві «зависло» близько 4 мільярдів гривень, виділених на технічно-матеріальне забезпечення. Зрозуміло, що розділяти контроль над такими коштами з «чужаками» - це, як-то кажуть, дурних нема.

Утім, інші учасники конкурсу намагаються добитися справедливості. Як стало відомо «Резонансу», двоє з учасників готують скарги до Окружного адміністративного суду Києва з вимогами дослідити зафіксовані на відео порушення. Також вони наполягають на перевірці антикорупційними органами факту подання Олегом Яцино недостовірної інформації у декларації, що тягне на кримінальну відповідальність за ст. 366-1 ККУ.